Практичні рекомендації щодо впровадження
практик гендерної рівності для депутатів і
очільників ТГ Олександрійського району
У період з 25 червня по 25 листопада 2021 року, громадською організацією “Олександрійський гендерний інформаційний центр” було проведено інтерв’ювання трьох очільників територіальних громад та анонімне анкетування депутатів, підприємців, освітян, представників влади та місцевого самоврядування з метою виявлення рівня гендерної обізнаності і чутливості до впровадження практик гендерної рівності. Активності проведено в ході реалізації проєкту "Гендер стосується кожного і кожної", що здійснюється завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Відповідальність за зміст інформації несе ГО “Олександрійський гендерний інформаційний центр”.
За
результатами опитування громадян та інтерв’ювання очільників громад командою
проєкту розроблено 6 практичних рекомендацій щодо впровадження практик
гендерної рівності для депутатів і очільників ТГ Олександрійського району, а
саме:
1.Збір деталізованих даних із розподілом за біологічною статтю
Про що ця рекомендація?
Збір даних із розподілом за біологічною статтю є одним з базових принципів політики підвищення ґендерної чутливості у громаді на всіх рівнях, що сприяє покращенню якості та ефективності надаваних послуг громадянам. Збір деталізованих даних передбачає включення таких даних як: вік, стать, місце проживання, соціальний статус.
Чому це потрібно?
Наявність ґендерної статистики діяльності органів місцевого самоврядування та влади – необхідна умова для планування, моніторингу діяльності та використання бюджету на адміністративні послуги. Використання проаналізованих даних під час проведення заходів із реалізації ґендерної політики є важливим аспектом надання актуальних послуг мешканцям громади, адже це допоможе виявити найбільш витребувані види послуг серед різних груп суспільства, зрозуміти проблемні ситуації, в яких вони опиняються.
Як втілити цю рекомендацію?
● Необхідно включати соціально-демографічні дані (вік, стать, соціальний статус) у всі доповіді та звіти органів місцевого самоврядування та влади, створювати загальну муніципальну статистику. Деталізовані дані із розподілом за біологічною статтю необхідно враховувати, розробляючи адміністративне звітування, всі форми / заяви / онлайн-опитування і т.і. Після збору даних їх також потрібно проаналізувати, бажано за участі експертів. Всі шаблони заяв чи форм мають містити обидві форми: жіночу та чоловічу. Наприклад: заявник/заявниця або заявник/ця.
● Постійне проведення експрес-аналізу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у пресі, телебаченні, соціальних мережах, опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян зауважень і пропозицій для визначення позиції різних соціальних груп.
● Виявлення гендерної нерівності в доступі до ресурсів та контроль над ними.
● Врахування як жіночих, так і чоловічих потреб, їх досвід, соціальний статус, як невід'ємного аспекту розробки, впровадження, моніторингу та оцінки програм у всіх політичних, економічних та соціальних сферах, щоб жінки та чоловіки мали рівний доступ до благ.
● Розробка Гендерного Паспорту або Гендерного Портрету громади, що надасть можливість приймати рішення та виробляти політику з урахуванням гендерної складової, оцінити результати своєї роботи в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах.
2. Залучати нарівні різні групи жінок і чоловіків до всіх дорадчо-консультативних органів, у т. ч. громадська рада, координаційна рада з питань сім'ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми тощо.
Про що ця рекомендація?
Необхідна умова для успіху діяльності дорадчо-консультативних органів при районній раді, районній адміністрації та органах місцевого самоврядування у встановленні контакту з усіма громадянами, задоволенні різноманітних потреб – це рівне та інклюзивне залучення жінок і чоловіків на ранніх етапах планування та громадського діалогу.
Чому це потрібно?
Важливо дотримуватися цього принципу з початку формування дорадчо - консультаційних органів. Важливою є не тільки передача інформації про заплановане обговорення громадою того чи іншого рішення, але й активне залучення до обговорення лідерами громади різних соціальних груп. У якості одного з варіантів досягнення ґендерної рівності необхідно запропонувати громадам створити їхні ґендерні профілі (паспорт).
Для чого потрібен громаді гендерні профілі?
Завдяки гендерному аналізу та розробці гендерних профілів органи влади всіх рівнів та місцевого самоврядування дізнаються про реальне становище жінок і чоловіків у районі, громаді, виявляють «слабкі» та «сильні» сторони громади, отримують можливість приймати рішення, чутливі до потреб конкретної громади, а також ефективно використовувати кошти з бюджету громади з урахуванням потреб усіх категорій населення.
Як втілити цю рекомендацію?
● Необхідно намагатися включати як чоловіків, так і жінок, а також застосовувати комплексний підхід від ранніх етапів планування до щоденного управління. Гендерний профіль або портрет надає конкретизовану інформацію про «населення», подаючи демографічні показники, інформацію щодо громадсько-політичної активності, участі в політиці та прийнятті рішень, стану здоров’я, освіти та економічної діяльності жінок і чоловіків ТГ щоб почути голоси якомога більшої кількості громадян.
● Потрібно враховувати голоси літніх людей, молоді, людей з інвалідністю та таких, що перебувають у складних соціально-економічних умовах.
● Сприяти запровадженню гендерно-орієнтованого бюджетування на рівні району та кожної громади.
● Під час розподілу коштів бюджету врахування різних груп отримувачів послуг за гендерною ознакою з урахуванням соціальних, вікових, професійних та інших особливостей.
● Забезпечити впровадження гендерного підходу у всі політичні заходи, документи чи програми з урахуванням ідентичності жінок та чоловіків з точки зору віку, етнічної приналежності, соціального статусу тощо.
● Впровадження Громадського бюджету задля залучення мешканців до ефективного використання бюджетних коштів.
3. Підвищувати обізнаність і розуміння гендерних питань через тренінги, спеціалізовані курси та інші навчання
Про що ця рекомендація?
З метою успішного інтегрування гендерного підходу в роботу органів влади та місцевого самоврядування необхідно проводити якісні тренінги / курси / навчання стосовно гендерних питань для керівників, спеціалістів і працівників відділів та управлінь. Варто залучати до цих тренінгів також осіб, які дотичні до процесів прийняття рішень – керівництво ТГ, депутатський корпус, журналістів та громадських активістів. Обізнаність і розуміння гендерних питань передують успішній реалізації гендерної політики.
Чому це потрібно?
До програми тренінгів громадських лідерів та голів необхідно включати основи розуміння гендерної рівності, недискримінаційної лексики та неупередженості. Це має бути ключовим елементом гендерної обізнаності. Необхідно організувати тренінги для персоналу модульного або системного типу щодо формування гендерної чутливості, використання гендерно чутливої мови, орієнтації на потреби клієнтів, недискримінації та протидії насильству в сім’ї.
Як втілити цю рекомендацію?
● Дивись детальніше в посібнику «4 кроки до гендерної рівності», що можна знайти в електронній версії за посиланням http://surl.li/auarw.
● Тренінги та роз’яснення переваг гендерної рівності – це основа всіх заходів із реалізації гендерної політики на різних рівнях: від керівництва до рядових співробітників. Гендерна рівність необхідна для встановлення контакту зі всіма громадянами, що і є комунікаційною метою органів влади та місцевого самоврядування – наблизитися до громадян і забезпечити їх краще обслуговування. Допоміжним ресурсом стане залучення експертів з гендерних питань для проведення гендерних тренінгів/курсів/навчань. Наприклад, з місцевих громадських організацій (ГО “Олександрійський гендерний інформаційний центр”, ГО “Інша жінка”, тренінговий центр “Мозаїка” тощо).
●
Створення окремої експертної групи, наприклад «гендерної ради», в
складі Громадської ради, депутатської групи.
4. Будувати комунікації з урахуванням гендерних аспектів
Про що ця рекомендація?
Рекомендація містить пропозиції щодо ефективного налагодження діалогу з мешканцями громад, користувачами послуг обслуговуючих організацій і установ через інтегрування гендерного підходу в стратегію розвитку району в цілому та громади зокрема. Крім того, рекомендується, щоб ЦНАП РДА, сільські будинки культури та бібліотеки стали справжніми інформаційними майданчиками щодо актуальних тем гендерної рівності.
Чому це потрібно?
Доцільним є розміщення інформаційних буклетів, відео на основні теми гендерної рівності: запобігання насильству в сім’ї, боротьби з дискримінацією тощо. Дуже часто ця інформація недоступна або не потрапляє до громад та їхніх мешканців. Також на базі цих закладів можливо проводити навчальні заходи із залученням експертів для донесення мешканцям практичних переваг використання гендерних практик.
Як втілити цю рекомендацію?
● Варто залучати до співпраці локальні та національні громадські організації, що працюють у цих сферах і публікують інформаційні плакати та буклети, котрі надаватимуть підтримку у забезпеченні такими матеріалами.
● Комунікації з урахуванням гендерних аспектів можуть бути використані в розробці всіх документів, рішень, міських програм, форм, опитувань, онлайн-послуг, веб-сторінок, а також плакатів, брошур, листівок, інформаційних відеороликів, соціальної реклами та інших інструментів впливу.
● Плакати, що допомагають особам, яким загрожує насильство (домашнє насильство, сексуальне насильство/переслідування, торгівля людьми тощо), можна розмістити у вбиральнях ЦНАПу РДА, сільських будинків культури, бібліотек або шкіл.
● Плакати про те, звідки отримати допомогу при депресії, посттравматичному стресовому розладі (ПТСР) чи алкоголізмі/наркоманії – питань, щодо яких залежні особи не завжди прагнуть звернутися за допомогою, – можна також розмістити у вбиральнях ЦНАПу РДА, сільських будинків культури, бібліотек або шкіл.
● Листи можна адресувати одночасно і чоловікам, і жінкам замість господарства/ голови господарства тощо. У текстах використовувати звертання «чоловіки та жінки, хлопчики та дівчата» замість «громадяни», «мешканці» або «люди».
5. Впроваджувати гендерний підхід у організацію роботи, внутрішні простори організацій та будівлі, насамперед сервісні установи
Про що ця рекомендація?
Одне з головних завдань – створення зручних і доступних умов для отримання адміністративних, медичних, інформаційних та інших послуг клієнтами. Критеріями оцінки якості наданих послуг є своєчасність, професіоналізм, компетенція працівників, дружелюбність, комфорт, справедливість та ефективність. Однак, для отримання такої послуги чоловікам і жінкам важливо, щоб, у першу чергу, будівля, простір були доступні за принципом «безбар'єрного середовища» для користувачів із різними потребами: батьків з дітьми на візочках, людей з інвалідністю, літніх людей тощо. Вибираючи місце розташування сервісної організації чи установи, необхідно провести гендерний аудит території. Гендерний аудит – це інструмент аналізу та оцінки простору з точки зору безпеки та можливості рівного доступу до послуг для людей різних соціальних груп.
Чому це потрібно?
Урахування гендерної складової забезпечує найбільш сприятливе ставлення та якість обслуговування, тому необхідно відійти від практики обмежених «годин прийому». Як цього досягти? Наприклад, у ЦНАПі РДА можна забезпечити безперервний прийом за рахунок взаємозамінності працівників і гнучкого графіка. Необхідно забезпечити можливість надання консультацій і послуг в онлайн-режимі. Однак, не можна обмежуватись тільки онлайн-режимом, тому що, наприклад, літні люди ще не завжди можуть користуватись цим сервісом.
Як втілити цю рекомендацію?
●
Безбар’єрний доступ можна
забезпечити, обравши місце для установи, до якого можна дістатися без перешкод,
обладнавши будівлю пандусами, подбавши про вуличне освітлення вночі, наявність
вивісок і вказівних знаків.
Відстань від зупинок громадського транспорту до закладу має бути оптимально
зручною, оскільки серед користувачів сервісних установ є пенсіонери, люди з
дітьми та люди з інвалідністю.
● У приміщеннях сервісних організацій обов’язково має бути облаштована зона очікування та місця для заповнення документів. Такі місця мають бути поруч зі стійкою з формами, інформаційними стендами та зразками заповнених документів.
● Доцільно розмістити на стенді інформацію про гендерні проблеми (наприклад, буклети з питань репродуктивного здоров’я, боротьби з насильством у сім’ї, торгівлі людьми тощо).
● Батьки з дітьми становлять значну частину користувачів сервісних установ, тому бажано забезпечити наявність ігрової зони (це може бути окремий зал для дітей або дитячий ігровий куточок, обладнаний іграшками, книгами та всім необхідним для малювання), а також місця для дитячих візочків.
6. Сприяти викоріненню гендерних стереотипів, ліквідації поділу професій на чоловічі та жіночі та залучення жінок до політики
Про що ця рекомендація?
Гендерні стереотипи це - певне прийняте у суспільстві бачення того, що означає не просто народитися чоловіком або жінкою, а бути ними. Такі стереотипи існують в будь-якій громаді. Та слід пам’ятати, що гендерна стереотипізація загрожує сталому соціально-економічному розвитку району та громад.
Чому це потрібно?
Досі існує розподіл на жіночі та чоловічі професії, гендерна дискримінація та уявлення, що домашніми справами повинна займатися жінка, а чоловік – заробляти гроші, приймати важливі рішення та займатися політикою.
Як втілити цю рекомендацію?
● Створення сучасного безпечного освітнього простору. Сприяння впровадженню нових технологій у розвиток освіти і науки. Залучення дівчаток до STEM-освіти.
● Сприяння участі жінок нарівні з чоловіками в процесі прийняття рішень при виробленні місцевої політики та стратегій розвитку в своїх громадах, дотримання гендерної квоти під час місцевих виборів.
● Створення сприятливого бізнес-клімату для малого та середнього бізнесу з акцентом на жінок-підприємниць і бізнес-навчанні для жінок.
● Запровадження заборони на вказання статі кандидатів в оголошеннях (рекламі) про вакансії. За можливості широке використання фемінітивів.
● Застосування принципу рівності в оплаті праці, що означає що жінки й чоловіки однакової кваліфікації отримують таку саму оплату за виконання однакової або майже однакової роботи в тотожних умовах.
Олена Карпачева, журналістка
Онуфріївський селищний голова Віталій Береза: «Гендерний підхід відкриває можливості бюджетування, орієнтованого на людину та її потреби»
Останнім часом в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни в осмисленні та легітимації гендерних відносин, запроваджуються інституційні механізми забезпечення гендерної рівності.
Успішне впровадження і регулювання гендерних відносин передбачає утвердження цінності гендерної рівності. Це, насамперед, недопущення гендерної дискримінації, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень (у першу чергу, у сфері політики та загалом на ринку праці), забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків щодо поєднання професійних і сімейних обов’язків, унеможливлення проявів гендерного насильства тощо.
Про гендерну рівність і гендерне бюджетування в рамках розвитку територіальної громади розповів Онуфріївський селищний голова Віталій Береза.
– Віталіє Миколайовичу, наскільки важливими для Вас особисто є питання забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок? Кому це потрібно – чоловікам, жінкам?
– Для мене особисто питання гендеру не є очевидним, оскільки воно тісно пов’язане з іншими соціальними факторами. Зазвичай суспільство очікує, що жінка буде піклуватися про сім’ю та дітей, і тому часто має єдиний вибір — перейти на неповний робочий день чи гнучкий графік роботи, але з нижчою оплатою. І це сприймається як «норма» (“жінки проводять більше часу з дітьми, тому що народжують”), через відсутність інших перспектив і можливостей отримати нові досвіди.
– Яка, на Вашу думку, роль гендерної рівності в економічному житті і розвитку місцевих громад?
– На мою думку, питання дотримання гендерної рівності особливо актуальне у контексті децентралізації. Адже, завдяки реформі, місцеві громади отримали більш широкі повноваження і вже самостійно визначають напрямки економічного та соціального розвитку, вивчають потреби різних груп мешканців (зокрема, чоловіків і жінок) і реагують на них. Розуміння гендерних відмінностей і нерівностей має бути враховано під час аналізу та планування місцевого економічного розвитку. Наявність базового гендерного аналізу території сприяє впровадженню ефективних дій задля нейтралізації диспропорції. Ефективними інструментами гендерного аналізу є дослідження доступності послуг для жінок і чоловіків, гендерно чутливе стратегічне планування та гендерне бюджетування, які потребують використання даних, розмежованих за ознакою статі. Це дає можливість враховувати відмінності в потребах жінок і чоловіків та краще їх задовольняти за допомогою реалізації місцевих програм.
– Чи згодні Ви з твердженням, що домашніми справами повинна займатися жінка, а чоловік – заробляти гроші? З якими гендерними стереотипами Ви стикалися? Як впливає традиційне визначення соціальних ролей чоловіків та жінок у сім’ї, соціумі на рівень самореалізації, зайнятості, розвитку особистості, громади, держави?
– Жінки традиційно виконують важливу роль матері, яка відповідає за приготування їжі та домашню роботу. У професійному розвитку жінок є специфічні перешкоди – такі як догляд за дітьми та літніми людьми. Проте жінки доводять, що їм цілком під силу займатися будь-яким видом бізнесової, економічної, державної, законотворчої діяльності. Більше того, я абсолютно впевнений, що жінки будуть відігравати щоразу більшу роль на цих аренах, що є природнім, логічним виявом цивілізованості суспільства.
– Які гендерно-орієнтовані практики, політики, гендерно-чутливі принципи управління практикуються у вашій ОТГ?
– Жінки і чоловіки є як споживачами послуг, так і платниками податків. Це означає, що доходи бюджету формуються коштом жінок та чоловіків, а видатки розподіляються між жінками і чоловіками, дівчатами та хлопцями. Саме тому діяльність місцевої влади має бути спрямована насамперед на задоволення суспільних потреб громадян і пов’язана з отриманням життєво необхідних послуг. До речі, у нашій громаді 32,5% депутатів селищної ради складають жінки .
– Ваше ставлення до гендерно-орієнтованого бюджетування. Це потрібно?
– На практиці реалізація гендерного підходу у громадах означає створення рівних умов та можливостей участі жінок і чоловіків у житті громади, у доступі до її ресурсів та послуг. Фактично, це реалізація політики гендерної рівності.
Гендерно-орієнтоване бюджетування не грунтується на наданні переваги одній статі. У процесі ГОБ робота ведеться над тим, щоб створити умови для рівних можливостей жінок і чоловіків у кар’єрному зростанні, виборчому процесі, здобутті освіті, отриманні медичної допомоги та соціальному забезпеченні. Тобто, гендерний підхід відкриває можливості бюджетування, орієнтованого на людину та її потреби. Потреби часто відрізняються через те, що жінки та чоловіки виконують різні ролі у суспільстві та стикаються внаслідок цього з різними викликами. Але важливо розуміти, що ці потреби та виклики визначаються не лише власне гендерними, а й іншими чинниками. Наприклад, потреби та інтереси дівчаток і хлопчиків дошкільного віку будуть відрізнятися від потреб підлітків. Аналогічно можна говорити про специфічні інтереси та потреби жінок і чоловіків з інших груп.
Принципи, на яких базується гендерно-орієнтований підхід у бюджетному процесі, є важливими орієнтирами для законотворчої і законодавчої діяльності. До цих принципів можна віднести рівність прав, рівність можливостей, недискримінацію, справедливість.
В Онуфріївській територіальній громаді ми намагаємося максимально якісно надавати соціальні послуги як чоловікам, так і жінкам.
– Які Ви бачите перешкоди у впровадженні гендерної політики у громадах та у державі?
– Основними труднощами, з якими стикаються представники місцевого самоврядування при виконанні рішень Парламенту, Уряду та Президента України щодо реалізації державної ґендерної політики, є відсутність зрозумілої та доступної інформації про сутність ґендеру та про те, яким чином їх стосуються питання ґендерної рівності.
Раніше про гендерну рівність та гендерне бюджетування розповідали інші очільники громад:
Василь Гейко: «Гендерна політика – це не лише про чоловіків і жінок» — Zametka — Новости Александрии
Олена Карпачева, журналістка
Валентина Бойко: «Жінка щаслива відчуттям своєї потрібності»
Валентина Бойко – директорка комунального закладу «Петрівський центр дитячої та юнацької творчості».
«Усе своє життя проживаю у невеличкому селищі на Кіровоградщині – Петровому.
Стати такою, як я є сьогодні, мені допомогла величезна відповідальність за колектив, який я очолюю.
Мій особистий секрет – у любові до своєї справи. А призначення – у першу чергу працювати з дітьми.
Моя сила – у комунікабельності, вмінні знаходити спільну мову з людьми. В цьому мені допомагають принциповість та наполегливість.
Я ніколи не нию, не нарікаю на владу, на країну і на долю. Свої помилки вважаю уроками.
Для мене драйв – катання на велосипеді, складні маршрути рафтингу, сплави на байдарках, парашут, лижі – одним словом, екстремальні види спорту та дозвілля.
Свобода – це коли на мене ніхто не тисне і не вказує, що робити. Усі люди однакові, незважаючи на статус. У цьому і є рівність. Жінка щаслива відчуттям своєї потрібності, а підтримкою для неї є сім’я».
Аудіорозповідь Валентини можна послухати ТУТ.
Валентина Бойко стала однією з 10 учасниць виставки-перфоманса «Моє Я», що проходила у вересні в Олександрії в галереї VashArt. У жовтні виставка рушила далі – до Кременчука, де до історій жительок Олександрійщини додалися портрети розповіді 11 кременчужанок. Сьогодні, 31 жовтня, виставка відкрилася вже у Полтаві. Наразі її героїнями є 31 успішна жінка – усі відчули своє призначення, знайшли свій драйв і готові публічно розповісти свою історію.
Крім перегляду фото, глядачі мають можливість прочитати про персональні секрети успіху і цінності кожної жінки-героїні та послухати аудіорозповідь від першої особи.
Виставка у Полтаві триватиме три тижні. Метою проєкту є започаткування соціального діалогу щодо популяризації гендерної рівності та розширення економічних, владних можливостей жінок.
Нагадаємо, ГО “Олександрійський гендерний інформаційний центр” втілював проєкт в Олександрії за підтримки Уряду Канади в рамках проєкту “Голос жінок і лідерство – Україна”, що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Розвиток проєкту (мандрівна фотовиставка) реалізується ГО “Інша жінка” за спонсорські кошти.
Олена Карпачева, журналістка
Василь Гейко: «Гендерна політика – це не лише про чоловіків і жінок»
Місцевий бюджет безпосередньо пов’язаний з інтересами та потребами місцевих громад і кожен житель – чоловік або жінка – має до нього пряме відношення. Зокрема, як платник податків та споживач послуг, що фінансуються з бюджету.
Останнім часом місцеві бюджети мають містити гендерно-орієнтовану складову. Гендерний бюджет враховує планування ресурсів з урахуванням доходів , які формуються коштом жінок та чоловіків, і видатків, що розподіляються на усі групи населення.
Гендерно-бюджетні ініціативи – це практичний інструмент, який може змінювати громади та робити послуги більш якісними та адресними. За його допомогою місцева влада може краще розуміти потреби громадян та надавати ефективні послуги, збільшити ефективність використання бюджетних коштів.
Які результати отримали міські та селищні громади, коли стали враховувати потреби жінок, чоловіків та інших верств населення під час планування бюджету? Чому громаді вигідно мати гендерно орієнтований бюджет?
Про це говоримо з секретарем Новопразької селищної ради Василем Гейком.
– Наскільки важливим для Вас особисто є питання забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок? Кому це потрібно – жінка чи чоловікам?
– І жінкам, і чоловікам. У різних групах до чоловіків та жінок ставляться по-різному. Приміром, у Новопразькій селищній раді жінки займають ведучу роль на посадах у виконавчих органах, а чоловіки мають більше впливу на керівних посадах. У селищній раді працюють, в основному, жінки. Чоловіків набагато менше. А хотілося б, щоби пропорції вирівнялися. Бізнесом, до речі, у нас також більше займаються жінки.
– Чи згодні Ви з тезою, що домашніми справами повинна займатися жінка, а чоловік – заробляти кошти?
– Розподіл обов’язків у сім’ї для мене особисто має бути 50\50. Те ж стосується і виховання дітей. Проте кожна родина сама вирішує, кому буде доцільніше ходити на роботу, а кому займатися вихованням дітей і веденням домашнього господарства. Якщо жінка має більше можливостей забезпечити сім’ю, то чому б чоловікові не залишитися з дітьми, або не влаштуватися на роботу, яка дозволить паралельно займатися домашнім господарством? Думаю, наше суспільство ще до цього прийде. Жінка все-таки тягне на собі більше, у неї більше обов’язків. Жінки відповідальні й більш обережні, чоловіки в цьому плані часом безшабашні, піддаються ризику.
– Чи впливають гендерні стереотипи на традиційне визначення ролей чоловіків і жінок у сім’ї та в соціумі на самореалізацію, особистий розвиток?
–Звичайно, дуже впливають. Але, но мою думку, вони працюють, допоки людину не загнали у глухий кут складні обставини. У безвихідній ситуації людина буде брати на себе нетипові функції і робити все, що може, незалежно від того, чоловік це чи жінка. Жінкам ламати стереотипи важче, вони поступливі, м’які, турботливі. Разом із тим, у них практичний розум, і вони дуже багато чого тримають у голові, у них, як у Каспарова, є багато ходів наперед. Чоловік на це менше здатний, йому потрібен органайзер, тоді як жінка може обійтися без нього.
Але чоловік традиційно посідає роль годувальника сім’ї. І буває, коли створюється молода сім’я, у ній спочатку панує повна демократія, а потім починають працювати стереотипи: «Я батько, я так сказав», або «Чого ти її не поставиш на місце?» Накладають відбиток і стереотипи щодо свекрухи та тещі. Аби цього не було, сімейні пари будували б стосунки набагато легше.
– Яка, на Вашу думку, роль гендерної рівності в економічному житті і розвитку місцевих громад?
– В економіці громад жінки відіграють важливу роль. У нас в селищній раді економіст – жінка. Вона займається соціально-економічною політикою, готує програми. Є в Новопразькій селищній раді уповноважена особа з гендерних питань, затверджений план дій щодо впровадження гендерної рівності, проводяться опитування, визначаються пріоритети для розподілу коштів. Шукаємо можливості для самореалізації жінок. Жінка – організатор руху, а в сільській місцевості вона особливо повинна відігравати цю роль. У нас є жінки, зайняті виробництвом крафтових товарів, зокрема, сиру.
– Які гендерно-орієнтовані практики, політики, гендерно-чутливі принципи управління впроваджуються у Новопразькій громаді?
–Ми керуємося Наказом Мінсоцполітики України №86 від 7.02. 2020 року «Про затвердження Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів». Працюємо над складанням гендерного паспорту громади.
Минулого року була спроба скласти гендерно-чутливий бюджет і гендерно-орієнтовану програму економічного і соціального розвитку. Частково у нас це вийшло. Для більш ефективної роботи у цьому напрямку потрібно проводити незалежне опитування. Тоді будуть визначені сфери, які потребують коштів на розвиток. Бо гендерна політика – це не лише про чоловіків і жінок. Це і про вразливі верстви населення, про дітей, про людей з особливими потребами.
– У чому основні перешкоди у впровадженні гендерної політики в громадах і в державі?
–Головна проблема – відсутність матеріальної бази, коштів. Скажімо, щоб відкрити фітнес-клуб, треба зробити ремонт у приміщенні, закупити і встановити обладнання, знайти можливості оплати роботи тренера… А можливостей на все не вистачає. Зараз вся Україна потерпає від низьких доходів до місцевих бюджетів, недостатності коштів на розвиток. На це дуже вплинула пандемія коронавірусу. Крім того, минулий рік був дуже низьковрожайним. У громадах, де є промисловий потенціал, є більше можливостей для розвитку. У нас значні кошти йдуть на підтримку закладів бюджетної сфери і соціальні програми – допомога воїнам АТО, чорнобильцям, інтернаціоналістам, людям з обмеженими можливостями і тим, хто опинився у складних життєвих обставинах. Виділяємо кошти і на лікування жителів громади. Сподіваємося на краще.
Раніше гендерні питання ми обговорювали з Андрієм Коломійцевим: Андрій Коломійцев про рівність і гендерне бюджетування: «Ніхто з жителів громади не залишиться поза увагою» — Zametka — Новости Александрии
Олена Карпачева, журналістка
Андрій Коломійцев про рівність і гендерне бюджетування: «Ніхто з жителів громади не залишиться поза увагою»
Ми живемо у швидкісний час змін, але все ще продовжуємо боротьбу за рівні права для всіх. Питання ґендерної рівності й досі лишається актуальним.
Згідно з Конституцією України (ст.24), чоловіки і жінки мають рівні права незалежно від їхньої “раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. І це є визначальним.
Очевидно, що гендерна проблематика стосується усіх незалежно від статі. І одне із завдань України – використання ґендерного підходу під час формування та використання бюджету. Усі ми очікуємо від громади чи від держави якісних послуг. Отже, бюджет, в якому збалансоване врахування інтересів людини її статті, віку, місця проживання і її реальних потреб, називають гендерно-чутливим. Сьогодні гендерне бюджетування понад 90 країн світу. В Україні його поодиноко запроваджували ще з 2003 року. Системна і масштабна робота розпочалася з початком процесу децентралізації – в об’єднаних громадах.
Як врахувати потреби різних груп населення у плануванні бюджету громади? Чому важливо впроваджувати цю практику в Україні? Які результати отримали міські та селищні громади, коли стали враховувати потреби жінок і чоловіків під час планування бюджету? Чому громаді вигідно мати ґендерно орієнтований бюджет?
Про це ми говоримо з головою Приютівської об’єднаної територіальної громади Андрієм Коломійцевим.
– Гендерна рівність і гендерне бюджетування закріплені у нормативних документах українського законодавства ще у 2019 році. Весь світ приділяє гендерній рівності велику уваги, і Україна в цьому плані не виняток, – зауважив Андрій Олександрович. – Працюючи у колективі, де 70 відсотків жінок, можу сказати, що в нашій громаді гендерна нерівність «навпаки» тобто, стосується чоловіків. А якщо серйозно, гендерні питання важливі, просто ми ще не настільки глибоко, як в інших країнах, їх проаналізували. Увагу гендерній рівності треба приділяти обов’язково.
– Так, адже гендерна рівність стосується не лише жінок і чоловіків, а рівних прав усіх верств населення.
– Через стереотипи гендерні питання прийнято розглядати на рівні «жінки-чоловіки», і дійсно є випадки, коли пріоритети ставляться на чоловіків, тобто спостерігається гендерна нерівність. Це не критично, але, якщо розглядати це питання з точки зору макроекономіки, дуже важливо, щоб і чоловіки, і жінки мали рівний доступ до можливостей і до ресурсів, тому що це позитивно впливає як на внутрішньородинні зв’язки і взаємини, так і на соціально-економічний розвиток територій – маленького села, великої громади, України в цілому.
Я впевнений, жінкам треба надати можливість працювати і отримувати за свою працю винагороду на рівні не менше, ніж у чоловіків.
Щодо інших верств населення – ніхто з жителів громади будь-якого віку не має залишитися поза увагою. Чим раніше буде приділятися увага маленьким дітям, тим менше проблем і більше користі вони приноситимуть громаді у старшому віці. Тобто, якщо діти отримають якісну освіту у дитячому садку, у школі, у виші, по закінченні навчання вони будуть створювати блага як собі, так і громаді.
– Наскільки важливим для Вас особисто є питання забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок?
– Якщо говорити про мою родину, то для мене це дійсно важливо. Мені імпонує , коли я на рівних із дружиною, або моя мама має можливість працювати на хорошій роботі, заробляти достатньо коштів, щоб відчувати себе незалежною. Таким чином і формується рівність, і в родині жінка не відчуває обмеженості. Дуже добре, коли і у чоловіків, і у жінок є рівні можливості.
– Тобто, з розповсюдженою думкою, що хатніми справами повинна займатися жінка, а чоловік – заробляти гроші, Ви не згодні?
–Дякувати Богу, що у більшості розповсюджених у нас в Україні релігій немає жорсткого визначення призначення чоловіків і жінок. Для українців цілком нормально, коли і чоловіки, і жінки займаються улюбленими справами, тим, чим подобається. Якщо це приносить ще й матеріальний прибуток, це взагалі супер.
Що стосується того, що хатніми справами має займатися винятково жінка, то треба сказати, що світова ринкова економіка працює за принципом розділення праці. Тобто, якщо я чи моя дружина працюємо у певній сфері бізнесу і заробляємо кошти, то відповідно, ці кошти можна витратити на отримання якихось послуг або на придбання продуктів. І нам, приміром, не треба мати свій город – городину вирощують фахівці, виробники, і продають тим людям, які це можуть купити. Це принцип ринкової економіки, який достатньо успішно працює в усіх розвинених країнах.
Але є й інший аспект, що має розглядатися на рівні держави. У нас катастрофічна демографічна ситуація, різке зменшення народжуваності та кількості населення. І уряду треба приймати правильні рішення, аби заохочувати жінок народжувати дітей. Звичайно, для цього треба переглянути багато нормативів, щоб жінки не почувалися обмеженими, у тому числі і фінансово, коли займаються вихованням дітей. Сьогодні, на жаль, та допомога, яку виділяє їм держава, недостатня. Заради справедливості треба зауважити, що певні кроки у цьому напрямку все-таки робляться. Наприклад, є можливість офіційно винаймати няню. Але це не повноцінна допомога, і як виходити з ситуації, як зробити так, аби населення не зменшувалося – питання до посадовців державного рівня.
Ні чоловіки, ні жінки не мають почуватися приниженими, коли хтось у родині заробляє більше. Зрештою вміння заробляти залежить не від статі, а від освіти, можливостей, здібностей, характеру – не це впливає багато факторів.
– Які гендерно-орієнтовані практики впроваджуються у Приютівській ОТГ?
– Почнемо з того, що більшість наших програм є гендерно-чутливими і певною мірою впливають на вирівнювання прав чоловіків і жінок. Це і програма підтримки ініціатив жителів Приютівської ОТГ на 2021 рік – ми готові фінансувати проєкти, які пропонуються ініціативними групами; і компенсація витрат на пільговий проїзд; і програма з надання одноразової матеріальної допомоги незахищеним категоріям населення, які зареєстровані і проживають на території ОТГ, і забезпечення гарячого харчування пільговим категоріям учнів, пільги на відвідування дітьми дошкільного навчального закладу, підвезення учнів до навчальних закладів і додому. Крім того, спеціалісти селищної ради проходять навчання з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, гендерно-орієнтованого бюджетування.
При селищній раді діє координаційна рада з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашнього насильства. Такі ради є в кожному органі місцевого самоврядування. Це консультативно-дорадчі органи, що сприяють забезпеченню надання чоловікам і жінкам рівних прав і можливостей, ліквідації дискримінації за ознакою статі, усунення нерівності між можливостями жінок і чоловіків реалізувати свої права. Рада бере участь у розробленні місцевих програм та інших актів з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми.
– Ваше ставлення до гендерно-орієнтованого бюджетування. Це потрібно? Які Ви бачите перешкоди у впровадженні гендерної політики у громадах і у державі?
– Звичайно, гендерно-орієнтоване бюджетування потрібне. Проте дуже великою перешкодою є те, що коли рішення приймаються на рівні держави, відсутній аналіз щодо їхнього впливу на гендерну рівність. І через це частіше за все гальмується впровадження гендерного бюджетування.
Тож проблема у відсутності грунтовного аналізу і розуміння, куди треба спрямовувати ресурси, щоб у подальшому ми забезпечили всіх учасників процесу рівними можливостями і отримали від цього віддачу у процесі гендерного бюджетування результат від всіх стейкхолдерів, тобто, зацікавлених та причетних сторін.
Олена Карпачева, журналістка
Світлана Калугіна: «Жінка має зрозуміти свою сутність і не дозволяти собою помикати»
Світлана Калугіна – 52 роки, журналістка, редакторка газети «Вісті Світловодщини», письменниця. Особистий рекорд на Всеукраїнському чемпіонаті з пауерліфтингу – 140 кілограмів у становій тязі. Світлана – єдина жінка, яка підняла таку вагу у своїй віковій категорії. Причому спортом почала займатися у майже 50 років. Заміжня, має сина та онучку.
«Я звичайна людина, яка не ставить собі жодних заборон. Не соромлюся спробувати себе будь у чому, навіть незвичному для мене. Якщо не виходить, не впадаю в відчай – якби не спробувала, не змогла б оцінити свої можливості. Коли робиш те, що до душі, що подобається – все виходить. Я отримую задоволення від чогось нового – того, що пробую вперше, намагаючись перемогти стереотипи і фобії.
Не люблю бути другою. Якщо за щось беруся, маю бути кращою. А якщо я не краща – шукаю ту сферу діяльності, де буду першою.
Секрет мого успіху – у характері. Наполегливість – це моє все. Це основа моїх досягнень у журналістиці, у спорті і у творчості.
Призначення кожної жінки – бути Жінкою. Не можна йти проти своєї природи, треба прислухатися до себе. Для мене жінка – це і окраса суспільства, і мама, яка виховує дітей з добром і ніжністю, і дружина, яка в першу чергу — підтримка для чоловіка, а не служниця.
Кожна жінка має зрозуміти свою сутність і не дозволяти собою помикати. А все інше прийде саме”.
Аудіорозповідь Світлани про себе можно послухати ТУТ.
Інтерактивна виставка-перфоманс «Моє Я» – це історії жінок, що надихають. Її втілили у життя жінки-членкині організації «Інша жінка» в Олександрії спільно з Олександрійским гендерним інформаційним центром. Ми були першими, хто зібрав різних за професіями, життєвим досвідом, віком жінок, аби ділитися тим, у чому ми дійсно схожі, підтримувати, мотивувати.
Нагадаємо, фотовиставка-перфоманс «Моє Я», що проводиться в рамках проєкту “Гендер стосується кожного та кожної”, відкрилася в олександрійській художній галереї VashArt 5 вересня і діяла до кінця місяця. Її героїнями стали 10 успішних жінок. Окрім перегляду їхніх портретів, глядачі мали можливість можливість прочитати про персональні секрети успіху і цінності кожної жінки-героїні, послухати аудіорозповіді, надихнутися арт-об’єктами, що підсилювали візуальну складову виставки. Докладніше про виставку.
У жовтні виставка-перфоманс «Моє Я» переїхала до Кременчука, де до неї долучилися 11 кременчужанок, які поділилися особистим – наважилися публічно і відверто розповісти свою історію. Жінки сподіваються своїм прикладом налаштувати інших на краще. Тож наразі у проєкті вже 21 учасниця з Олександрії, Світловодська, Петрового та Кременчука. Виставка у Кременчуці відкрилася 2 жовтня. Діятиме по 30-те, а потум рушить далі, і вже 31 жовтня у Полтаві відкриється у ЦНАПі за адресою: вулиця Соборності, 36. Там до проєкту долучаться інші учасниці. Наступний у маршруті – Харків.
Про інших учасниць виставки: Юлія Єремійчук: «Чим більше успішних жінок, тим швидше ламаються стереотипи» — Zametka — Новости Александрии
Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Тетяна Тарасенко: «Бути справжньою, а не зручною» — Zametka — Новости Александрии
Тетяна Тарасенко: «Бути справжньою, а не зручною»
Тетяна Тарасенко – художниця, феміністка, громадська активістка, мама двох діток.
«Мій успіх почався з виходу із зони комфорту та подолання глибокої депресії і панічних атак. Вийти з цього стану мені допомогли мистецтво, пензлі і фарби. Я стала зовсім іншою і зрозуміла, що мені подобається. Згодом поєднання творчості з громадською діяльністю зробило мене тією, яка я є сьогодні. Я займаюся улюбленою справою в оточенні однодумців.
Одна з найсильніших моїх сторін – це сміливість братися за нову справу. Переконана, що для людини немає нічого неможливого, і потрібно завжди дати собі шанс для реалізації свого потенціалу. Якщо щось і не вийшло, то це точно не привід складати крила. Це можливість перетворити свої мінуси на плюси. Найкращий спосіб пробудити свій потенціал – вихід із зони комфорту. Я не боюся кардинально змінювати своє життя, якщо відчуваю потребу.
Я незалежна від думок оточуючих і сама вирішую, що для мене є правильним, а що ні. Вибираю бути справжньою, а не зручною. Також своєю силою вважаю гнучкість: можу підлаштовуватися під будь-які обставини і бачити навіть у найгіршій ситуації щось позитивне та корисне.
Своє призначення відчуваю у творенні позитивних змін навколо себе. Громадською діяльністю, творчістю, своїми картинами намагаюся показувати людям їх важливість, самоцінність, надихати на розвиток.
Я викреслюю з життя людей, які тягнуть мене вниз. Оточую себе тими, від яких щодня чогось навчаюся і відчуваю підтримку. Та найголовніша людина, від якої залежить наше щастя, — це ми самі. Тому ніколи не здавайтеся і максимально використовуйте можливості, які надає життя. Нічого не бійтеся, долайте перепони, стереотипи та невдачі на шляху до своєї мрії. Промахи – це цінні уроки, а не падіння. Ніколи не буває пізно, а іншого життя у нас не буде.
Свобода – це коли людина не боїться бути справжньою і незалежна від думок оточуючих, коли живе за тими правилами, що встановила для себе, і обирає свою роль сама, а не суспільство це робить за неї».
Розповідь Тетяни про себе доступна і в аудіозапису.
Тетяна — героїня фотовиставки-перфоманса «Моє Я», що проходить у художній галереї VashArt на вулиці Чижевського, 8. Докладніше про виставку можна прочитати ТУТ.
Героїнями виставки стали 10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Чорно-білі світлини учасниць супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код.
Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. Згодом виставка буде експонуватися і в інших містах Україні, зокрема, у Кременчуці, Полтаві, Херсоні, Харкові. Вона буде доповнюватися новими фотопортретами і арт-об’єктами. Ініціативу організаторів можна підтримати фінансово – на виставці організовано добровільний збір коштів.
Проведення виставки-перфомансу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.
Про інших учасниць виставки: Ірина Кабанова: «Бажання – те, що нами рухає. Будь собою і роби те, що приносить задоволення» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Кабанова: «Бажання – те, що нами рухає. Будь собою і роби те, що приносить задоволення»
Ірина Кабанова – адвокат, волонтерка, мама двох дорослих донечок, бабуся двох неймовірних онуків.
«Колись, коли «дерева були великими», я гадала, що роль жінки – це перш за все родина, діти, чоловік. Але з часом все змінюється: дерева стають меншими, ми дорослішими. Я адвокат, і сенс моєї роботи – допомагати людям. Від цього я отримую задоволення.
У 2014 році життя поділилося на до та після. Я зрозуміла, що не зможу спостерігати з дивана за тим, що відбувається в моїй Україні! Зібрала однодумців, і ми разом створили «Координаційний центр допомоги воїнам АТО». Люди згуртувалися та працювали, відсунувши на другий план особисте – роботу, бізнес, родини. Усе заради перемоги! За ці роки я не помітила, як майже втратила свою роботу, не бачила, як онук пішов до школи, став майже дорослим. Не пам’ятаю, як народилася та підросла онука. Та я не жалкую. Родина мене підтримувала тоді, підтримує й зараз. Якщо завдяки тому, що ми робили, вдалося врятувати хоч одне життя, то все вартувало того!
Секрет мого успіху простий: бути собою і робити те, що приносить задоволення! Складова будь якого успіху – це відповідальність та обов’язковість. Ці якості мають бути притаманні кожній людині, незалежно від посади, статусу, статі. Та коли геть важко, коли здається, що вже «все», сили скінчилися, дозволяю собі стати «Блондинкою»: вмикається гумор, перезавантаження і я готова йти далі!
Для мене важливо бути корисною. Понад 20 років я працюю у сфері права. Щодня хтось звертається по допомогу. Це моє життя! Страшно стати непотрібною, не змогти допомогти тому, хто звернеться до тебе і потребуватиме її. Моя сила – у моїй небайдужості. Якщо можу зробити щось корисне, комусь допомогти, щось змінити на краще – я це робитиму!
У роботі драйвить позитивний результат. Завжди кажу клієнтам: » Я не чарівниця, але спробую!» І коли отримується, то це дійсно драйв. А у звичайному житті отримую задоволення від подорожей, поїздок за кермом, спілкування з друзями! Війна – то страшна річ! Але «завдяки» цій клятій війні, я познайомилася з величезною кількістю неймовірних людей! І це величезне задоволення! Я вдячна долі за ці знайомства!
Головне – віра у себе, у свої сили. Кожна жінка сама може будувати свій світ. Від неї самої залежить яким він буде. У сучасному світі практично стерлися кордони чоловічих та жіночих справ! Стань професіоналом своєї справи і суспільство прийме тебе у будь-якій сфері діяльності.
Треба робити те, що подобається, що приносить задоволення. Бажання – це те, що нами рухає! Життя таке швидкоплинне, треба все встигнути, бо навколо безліч цікавого».
Аудіорозповідь Ірини про себе можна прослухати ТУТ.
Ірина Кабанова — героїня фотовиставки-перфоманса «Моє Я», що проходить у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) до 30 вересня. Докладніше про виставку: «Моє Я»: виставка про успішних жінок — Zametka — Новости Александрии
Її героїнями стали 10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Чорно-білі світлини учасниць супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код.
Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. Згодом виставка буде експонуватися і в інших містах Україні, зокрема, у Кременчуці, Полтаві, Херсоні, Харкові. Вона буде доповнюватися новими фотопортретами і арт-об’єктами. Ініціативу організаторів можна підтримати фінансово – на виставці організовано добровільний збір коштів.
Проведення виставки-перфомансу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.
Про інших учасниць виставки: Марина Дячук: «Головне – комфортно почувати себе у тій ролі, в якій хочеться, а не в тій, у якій «правильно» — Zametka — Новости Александрии
Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Марина Дячук: «Головне – комфортно почувати себе у тій ролі, в якій хочеться, а не в тій, у якій «правильно»
Марина Дячук — 35 років, головна спеціалістка відділу розвитку територій Приютівської селищної ради, громадська діячка. Заміжня, мама двох дітей.
«Я сільська жінка, народилася, виросла і живу в селі Войнівці. Майже три роки працюю у селищній раді. Робота відповідальна і певною мірою творча. Займану посаду вважаю своїм особистим досягненням. Саме завдяки своїй працелюбності, небайдужості та наполегливості я там, де зараз є. До того п’ять років працювала бібліотекаркою у Войнівці. Люблю співати і виступати на сцені, вмію організовувати заходи. Спілкування з аудиторією для мене – задоволення.
Я реалізувалася не лише як спеціаліст, а й як громадська діячка: є членом жіночого клубу «Берегиня», секретарем Олександрійського відділу Українського географічного товариства, членкинею ГО «Олександрійський гендерний інформаційний центр», ініціатором створення Молодіжної ради у Войнівці. Головне для мене – відповідальність і небайдужість, і це стосується усіх сфер життя. Мені допомагає віра у краще майбутнє, а ще – такі самі небайдужі, як і я, люди, що живуть поруч зі мною і готові змінювати на краще світ навколо себе.
Свобода і рівність – це, в першу чергу, свобода вибору, можливість бути собою, самовиражатися. Я вважаю, що жінці, аби бути щасливою, потрібне відчуття внутрішньої гармонії і наповненості. Тоді і весь простір навколо неї буде гармонійним, і люди, які поруч з нею, будуть щасливими, як і вона сама.
Стереотипи, які закладаються в нас від народження як рідними, так і соціумом, є головними чинниками, що перешкоджають жінці бути реалізованою і щасливою у тій ролі, в якій хочеться, а не в тій, у якій «правильно» і «треба».
Аудіорозповідь Марини про себе можна послухати ТУТ
Марина Дячук — героїня фотовиставки-перфоманса «Моє Я», що проходить у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) до 30 вересня. Докладніше про виставку: «Моє Я»: виставка про успішних жінок — Zametka — Новости Александрии
Її героїнями стали 10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Чорно-білі світлини учасниць супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код.
Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. Згодом виставка буде експонуватися і в інших містах Україні, зокрема, у Кременчуці, Полтаві, Херсоні, Харкові. Вона буде доповнюватися новими фотопортретами і арт-об’єктами. Ініціативу організаторів можна підтримати фінансово – на виставці організовано добровільний збір коштів.
Проведення виставки-перфомансу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.
Про інших учасниць виставки: Юлія Єремійчук: «Чим більше успішних жінок, тим швидше ламаються стереотипи» — Zametka — Новости Александрии
Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Юлія Єремійчук: «Чим більше успішних жінок, тим швидше ламаються стереотипи»
Юлія Єремійчук – мама двох дітей, лікарка за освітою і хлібороб за покликанням. Працювала у Запорізькій районній лікарні, але у 2015 році переїхала до рідного села Щасливого на Олександрійщині. З 2019-го – голова фермерського господарства «Щасливе-Агро». Депутатка Попельнастівської громади. І… учасниця фотовиставки «Моє Я», що працює до 30 вересня у галереї VashArt.
«У мене є декілька рис характеру, які мені допомогли у житті. Це – працьовитість, цілеспрямованість, пунктуальність, честолюбство. Мабуть, я б не досягла того, що маю сьогодні, без допомоги і підтримки моєї родини. Саме сім’я є тією рушійною силою, що надихає мене працювати далі, досягати нових вершин. Це мої батьки і мої діти. Для мене діти – не просто мої зменшені копії, частки моєї ДНК. Вони – мій «двигун», спонукають мене діяти щодня в режимі 24/7. Хочеться залишити нащадкам квітучу Україну, багате українське село, а не пустку чи руїну.
Але є і те, що заспокоює душу. Немає нічого мелодійнішого і милозвучнішого для мене, ніж шурхіт достиглих колосків пшениці у полі, а потім звук, коли сиплеться зерно у бункер комбайна. Це мелодія багатства і процвітання нашої Батьківщини, симфонія моєї душі, що не дає скласти руки і змушує рік за роком сіяти, доглядати, ходити по вуха в пилюці вдень і вночі і отримувати від цього насолоду.
І хоча ми живемо в ХХІ столітті, професію хлібороба прийнято вважати суто чоловічою, жінок у ній обмаль, нас не сприймають серйозно. До сих пір є чоловіки, які вважають, що місце жінки на кухні. Хто придумав ці правила? А жінок про це запитали?
Щастя кожного і кожної залежить від самореалізації. Для когось прибраний будинок, доглянуті діти і смачний обід – вершина самореалізації, а для когось це тільки старт, бо людина мріє досягти значно більшого.
Я вважаю, що чим більше у сучасному суспільстві буде успішних жінок, тим швидше зламаються стереотипи і тим щасливішими будуть жінки».
Аудіорозповідь Юлії Єремійчук ТУТ.
Нагадаємо, виставка-перфоманс «Моє Я» працює у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) до 30 вересня. Її героїнями стали 10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Чорно-білі світлини учасниць супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код.
Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. Згодом виставка буде експонуватися і в інших містах Україні, зокрема, у Кременчуці, Полтаві, Херсоні, Харкові. Вона буде доповнюватися новими фотопортретами і арт-об’єктами. Ініціативу організаторів можна підтримати фінансово – на виставці організовано добровільний збір коштів.
Проведення виставки-перфомансу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.
Виставка буде доступною до 30 вересня. Докладніше про неї: «Моє Я»: виставка про успішних жінок — Zametka — Новости Александрии
Про інших учасниць виставки: Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Юлія Левандовська: «Оптимізм і здатність притягувати до себе людей — передумова успіху»
Юлія Левандовська – кохана дружина і мама двох прекрасних хлопчиків 6 і 13 років. Разом із чоловіком заснувала сімейний бізнес – магазин «Медтехніка». Величезне задоволення приносить волонтерство: Юлія – голова громадської організації батьків дітей з інвалідністю «Серце матері». А ще Юлія — героїня фотовиставки «Моє Я». Ось що вона розповіла про себе і своє покликання:
«Я закінчила медичне училище, працювала за спеціальністю. У 2012 році стала старшою медичною сестрою інфекційного відділення і зрозуміла, що організаторська робота – це моє. Але так склалися життєві обставини, що мені довелося залишити улюблену роботу. Мій син живе з аутизмом. Наша сім’я, як і багато інших, де є діти з діагнозами, особливостями поведінки та розвитку, стикнулася з тотальним несприйняттям, небажанням зрозуміти дитину і нас. Було цілковите враження, що ми гості на цій планеті, і прав у нас немає.
Моя теперішня діяльність вибрала мене сама – у силу мого характеру. У мене загострене почуття справедливості, що інколи заважає, оскільки на перший план виходять емоції. Я не боюся брати на себе відповідальність, цілеспрямована, впевнена у собі, наполеглива, стійка до невдач. У мене є величезне бажання постійно самовдосконалюватися, вчитися, взаємодіяти з людьми, бути корисною, бути підтримкою для батьків особливих дітей. Позитивно налаштовані люди заряджають інших оптимізмом, з ними хочеться мати справу. Їхня здатність притягувати до себе і є передумовою успіху. Так ми і створили нашу громадську організацію.
Колін Пауелл сказав: «Не існує такої речі, як секрет досягнення успіху. Не марнуйте часу на його пошуки. Успіх – це результат самовдосконалення, важкої роботи, винесення уроків із невдач, лояльність у відношенні до тих, на кого ти працюєш, і завзятість». Однак є «золотий ключик», який відмикає чарівні двері і полегшує дорогу до успіху: якщо ти знайдеш улюблену справу і присвятиш себе їй, складних завдань не буде, будуть лише цікаві. Робота перетвориться на задоволення.
Я щаслива людина. Моя сила у тому, що роблю свою справу щиро, з позитивним настроєм, з повною віддачею. Це бачать інші і долучаються. Завжди керуюся принципом: «Вчиняй так, як хочеш, аби вчиняли з тобою».
Для мене свобода – це здатність і можливість думати, відчувати і діяти безперешкодно у будь-якій сфері життя відповідно до своїх інтересів, потреб, почуттів, смаків, цілей та ідеалів. А рівність – це насамперед про рівні можливості абсолютно для всіх, рівноправність у суспільстві, відсутність бар’єрів та стереотипів».
Нагадаємо, виставка-перфоманс «Моє Я» працює у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) до 30 вересня. Її героїнями стали 10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Чорно-білі світлини учасниць супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код.
Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. Згодом виставка буде експонуватися і в інших містах Україні, зокрема, у Кременчуці, Полтаві, Херсоні, Харкові. Вона буде доповнюватися новими фотопортретами і арт-об’єктами. Ініціативу організаторів можна підтримати фінансово – на виставці організовано добровільний збір коштів.
Проведення виставки-перфомансу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.
Аудіорозповідь Юлії ТУТ.
Про інших учасниць виставки: Ірина Балашова: «Коли ми відкриті світу, зміни приходять у наше життя» — Zametka — Новости Александрии
Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Балашова: «Коли ми відкриті світу, зміни приходять у наше життя»
Героїня фотовиставки «Моє Я» Ірина Балашова — журналістка, головна редакторка районної газети «Сільський вісник». Депутатка Олександрійської районної ради 8 скликання. Дружина, мама двох дорослих синів.
«Мій особистий секрет успіху – у тому, що я сама обираю своє оточення і ніколи не перекладаю відповідальність за своє життя на інших. Беру ініціативу у свої руки, розвиваю силу волі, самодисципліну, стійкість характеру. Серед моїх переваг – уміння прощати, просити вибачення і визнавати свої помилки.
Моя професія дає мені відчуття незалежності і свободи. Бути собою, займатися улюбленою справою, спілкуватися з людьми за власним вибором, відстоювати їхні інтереси – це свобода.
А рівність – це рівність перед законом усіх без винятку, рівні можливості чоловіків і жінок незалежно від соціального статусу, місця народження, родинних зв’язків. Це стосується і оплати праці. На моє переконання, рівність має визначатися не лише кількістю жінок у депутатському корпусі чи у керівництві міською радою, а ще їхніми практичними можливостями самостійно ухвалювати рішення.
Будьте у гармонії з собою, не бійтеся труднощів, не розчаровуйтеся, вірте у свої сили, формуйте своє сильне оточення і не забувайте, що ви – Жінка. Коли ми відкриті світу, змінюємо своє ставлення до життєвих викликів, готові йти вперед, тоді і зміни приходять у наше життя».
Аудіозапис з розповіддю Ірини про себе можно прослухати ТУТ.
Нагадаємо, виставка-перфоманс «Моє Я» працює у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) до 30 вересня. Її героїнями стали 10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Чорно-білі світлини учасниць супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код.
Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. Згодом виставка буде експонуватися і в інших містах Україні, зокрема, у Кременчуці, Полтаві, Херсоні, Харкові. Вона буде доповнюватися новими фотопортретами і арт-об’єктами. Ініціативу організаторів можна підтримати фінансово – на виставці організовано добровільний збір коштів.
Проведення виставки-перфомансу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.
Аудіорозповідь Ірини Балашової ТУТ.
Про інших учасниць виставки: Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Докладніше про виставку «Моє Я»: «Моє Я»: виставка про успішних жінок — Zametka — Новости Александрии
Марія Дитинюк: «Лише у прийнятті всього ми отримуємо гармонію»
Героїня виставки «Моє Я» Марія Дитинюк – мама, дружина, арт-терапевт, тренер, художниця, власниця студії «Пізнай себе через АRТ» у Вінниці, учасниця шоу «Україна має талант», «Місіс Добре серце», спікерка міжнародних фестивалів та форумів. Проводить індивідуальні заняття та майстер-класи з гармонізації стану через творчість, а також виїзні ретрити та курси онлайн. Допомагає створювати ресурсні картини.
«Я сфокусована на моєму внутрішньому світі, бо лише він створює реальність, яку я бачу навколо себе. Прислуховуюся до почуттів, умію трансформувати їх, якщо мені не подобається певний стан. Роблю через «Хочу», а не «Потрібно».
Довіряю світу. Якщо зараз щось не отримую, значить, попереду чекає щось краще. Знаю, що мій шлях благословен, як і шлях кожного. Якщо відчуваю імпульс нової ідеї, то відразу дію. Бо внутрішня цілісність – від слова ціль. Постійно у русі. Не планую майбутнє, але чітко знаю свій напрямок, що йде від серця.
Я впевнена, що ВСІ люди, що нас оточують – це Янголи, які зустрічаються у житті не випадково. Вони віддзеркалюють наше відношення до самих себе та вказують на зону зростання. Тому я ніколи не ображаюсь, а лише відчуваю вдячність.
Лише у прийнятті всього ми отримуємо баланс та гармонію. Не варто ділити світ на чорне і біле — все так, як має бути.
Це лише моя відповідальність – любити себе, підтримувати, хвалити, піклуватися про себе, наповнювати ресурсом. Живу без очікувань. Насолоджуюсь життям у моменті «тут і зараз» та по-справжньому кайфую від своєї діяльності, а саме – міксу психології та мистецтва”.
Аудіозапис з розповіддю Марії про себе можна послухати ТУТ.
Нагадаємо, виставка-перфоманс «Моє Я» працює у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) до 30 вересня. Її героїнями стали 10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Чорно-білі світлини учасниць супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код.
Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. Згодом виставка буде експонуватися і в інших містах Україні, зокрема, у Кременчуці, Полтаві, Херсоні, Харкові. Вона буде доповнюватися новими фотопортретами і арт-об’єктами. Ініціативу організаторів можна підтримати фінансово – на виставці організовано добровільний збір коштів.
Проведення виставки-перфомансу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.
Читайте також: Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс» — Zametka — Новости Александрии
Ірина Чемерис: «Коли досягаєш мети, приходить баланс»
У художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) діє виставка-перфоманс «Моє Я», героїнями якої стали 10 успішних жінок з Олександрії та району. Чорно-білі світлини героїнь супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Пропонуємо ексклюзивні — більш розширені розповіді жінок про себе, свою роль у суспільстві, силу і призначення, натхнення та джерело енергії.
Ірина Чемерис – заступниця Олександрійського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Заміжня, має сина. Захоплення – спорт і читання.
«Секрет успіху має багато складових. Серед них важливі – людяність, віра в людей, допомога людям. Вони допомогли мені досягти того, що я маю. Багато людей запитують, чи хотіла б я іти далі, зробити кар’єру у політиці? Напевно, ні, — мене влаштовує моє місце проживання, я люблю Олександрію, мені подобається працювати тут, мрію не про кар’єрне зростання, а про глибину і зміцнення зв’язків з людьми, хочеться мати більше друзів і стати кориснішою для нашого міста.
Якщо говорити про призначення, думаю, я реалізувалася як дружина і мама. Але, звичайно, коли реалізуєшся ще й у роботі і своїх захопленнях, це робить тебе щасливою, багатогранною людиною. Сила кожної жінки – в її жіночності, у вмінні чути людей, говорити з ними, знаходити вихід із будь-якої ситуації. Моя сила – у вмінні почути людину. Доброта, чесність, щирість – основні риси, які для мене важливі не тільки у собі, а й в інших людях. Допомагають мої творчі здібності, начитаність, вміння аналізувати і планувати.
Мене драйвить, коли багато роботи, я можу займатися одночасно багатьма стправами. Не вмію сидіти без діла і сумувати, мені треба йти вперед, щоб були нові задачі, перспективи. Тоді у мене багато ідей, проєктів, і я отримую від цього великий драйв.
Свобода для мене дуже важлива, це основа моєї діяльності як керівника і підлеглої. Не люблю, коли мене ставлять у рамки, це гнітить, я впадаю у розпач і не можу працювати в таких умовах. Рівність і свобода – це те, що дає розвиток, поступ вперед. Вибір є завжди. Якщо ти не можеш працювати у рамках, в які тебе ставлять, ти завжди можеш піти.
Відчуття щастя для кожного різне. Для мене щастя – це жити поруч з людьми, які тебе люблять, і яких любиш ти. Це рідні, друзі, колеги, які підтримують. Це щастя моєї родини і задоволення від справи, яку я роблю. Це баланс внутрішнього світу і зовнішнього. Звичайно, щоб розвиватися, час від часу треба виходити з цього стану. Тому я ставлю нові цілі і завдання, рухаюся вперед сама і рухаю все, що мене оточує. А потім коли досягаю мети, приходить баланс, який приносить спокій. У ньому народжуються нові ідеї… і все починається спочатку!».
Аудіозапис з розповіддю Ірини про себе можна прослухати ТУТ.
Виставка буде доступною до 30 вересня. Докладніше про неї можна прочитати ТУТ: «Моє Я»: виставка про успішних жінок — Zametka — Новости Александрии
Далі будуть розповіді про інших героїнь.
«Моє Я»: виставка про успішних жінок
10 жінок з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі, стали героїнями виставки-перфоманса «Моє Я», що відкрилася 5 вересня у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8). Чорно-білі світлини героїнь супроводжуються короткими розповідями про особисті секрети успіху і цінності. Доступні також аудіозаписи інтерв’ю, які можна послухати, зісканувавши QR-код. Крім того, своє Я жінки втілили в арт-об’єтах, що експонуються поряд зі світлинами. І це також цікавий хід, що демонструє позиціонування себе та своєї ролі у суспільстві. В чому сила цих жінок, їхнє натхнення, де вони черпають енергію щодня?
Як розповіла голова регіонального відділення громадської організації «Інша жінка» в Олександрії Анна Орловська, організатори виставки пропонували взяти участь у ній значно більшій кількості успішних леді. Згодилися на публічність десять: Ірина Чемерис, Тетяна Тарасенко, Ірина Кабанова, Юлія Єрмійчук, Марина Дячук, Валентина Бойко, Ірина Балашова, Світлана Калугіна, Марія Дитинюк та Юлія Левандовська. Звичайно, на це треба було наважитися, але, з огляду на аншлаг і тріумф під час відкриття, коли зали галереї ледве вмістили бажаючих подивитися на перфоманс, ніхто про своє рішення не пожалкував. Виставка проводиться у рамках проєкту «Гендер стосується кожної і кожного», що втілюється Олександрійським гендерним інформаційним центром (керівник – Любов Кан). І завдяки таким заходам, навіть не дуже освіченим у питаннях гендерної рівності людям складні, на перший погляд, поняття стають простими і зрозумілими. Гендер – це про рівні права та можливості.
Жінки відверто розповідали про свої арт-об’єкти. Лікар за освітою і хлібороб за покликанням Юлія Єрмійчук зобразила те, що надихає – синє небо, колосся пшениці, життєдайну енергію Сонця, яка дає сили рухатися далі.
Юлія Левандовська, голова ГО матерів дітей-інвалідів «Серце матері» намалювала зламану кам’яну стіну, за якою – яскраві фігурки людей. Поряд зі стіною – книги. «За допомогою цих інструментів, насамперед – слів, ми пробиваємо стіну бар’єрів та стереотипів, стіну дискримінації можливостей», — говорить вона.
Марина Дячук — головний спеціаліст відділу розвитку територій Приютівської селищної ради, змайструвала колесо, на якому за стрічки підвішені різні предмети. «Це символи того, що є у моєму житті, — розповіла вона. – Люстерко – це краса, годинник – невпинний час, іграшкова машинка – я воджу авто, весільне фото – у мене є чоловік та діти, горщик – я господарка, віночок, бо я співаю у «Берегині», подяки – бо я завжди десь навчаюся і є секретарем місцевої організації Українського географічного товариства».
Арт-об’єкт Ірини Балашової, депутатка Олександрійської районної ради, головної редакторки газети «Сільський вісник» – це комп’ютер, обплетений сіткою, на моніторі – веселка, а на клавіатурі – дзеркало з розкладеними на ньому фарбами, прянощами та приправами. «Наша реальність — це дзеркало, відбиває те, що у нас самих, те, що ми транслюємо у світ. Я дивлюся на світ і бачу його різнокольоровим, і сама фарбую його, відчуваю смак життя. А сітка – це комплекси, які нас стримують і сковують, заважають реалізуватися. Але ми працюємо над тим, аби їх позбутися і йти вперед. Ноутбук – це зворотній зв’язок із світом і з професією», — зауважила пані Ірина.
Адвокат і волонтерка Ірина Кабанова зробила дерево зі світлинами, де відображені щасливі і значні, важливі миті її життя – сім’я, робота: «Це те, з чого я складаюся, що є моїм Я». Дерево встановлене у горщику з різнокольоровими камінцями і двома однаковими відерцями. «Не пам’ятаю, де я це почула, але є така притча, що людині при народженні Господь дає два відра. Одне – з успіхом, радощами, приємностями, а друге – з проблемами, падіннями, випробуваннями. За своє життя людина має вичерпати обидва відра. Кожна людина при народженні вирішує, яке відро вона бере першим, чи буде спустошувати обидва порівну. І я вірю, що моє відро з випробуваннями вже спорожніло, і попереду залишилося тільки хороше», — поділилася Ірина Кабанова.
Надзвичайно гарний філософський арт-об’єкт створила заступник Олександрійського міського голови Ірина Чемерис: складена із камінців пірамідка на кольоровому піску. «Це баланс того, що є всередині жінки, — пояснила Ірина Анатоліївна. — Він дуже важливий. Всередині людини народжуються ідеї, які змінюють навколишнє середовище. Поки ці зміни відбуваються, балансу немає. Коли ідея реалізована, настає умиротворення, баланс. І ти відпочиваєш, насолоджуєшся плодами своєї діяльності. А паралельно вже народжується нова ідея, і все починається знову».
В Олександрії проходитеме фотовиставка-перфоманс “Моє Я”
У неділю, 5 вересня, о 15.00 у художній галереї VashArt (вулиця Чижевського, 8) відкриється фотовиставка-перфоманс «Моє Я», що проводиться в рамках проєкту “Гендер стосується кожного та кожної”. Організатори запрошують олександрійців та гостей міста. Окрім портретів успішних жінок, які відчули своє призначення, глядачі вперше в Олександрії матимуть можливість прочитати про персональні секрети успіху і цінності кожної жінки-героїні, послухати аудіорозповіді, надихнутися арт-об’єктом, що підсилює візуальну складову виставки. На гостей виставки чекає фуршет.
У ході фотовиставки-перфомансу будуть представлені світлини та арт-об’єкти 10 жінок-героїнь з Олександрії та району, які самореалізуються у професії, політиці, бізнесі. Виставка триватиме до 30 вересня, але поспілкуватися персонально з учасницями-героїнями буде можливість лише в день відкриття, 5 вересня з 15.00 до 18.00 години.
Метою проєкту є започаткування соціального діалогу щодо гендерної рівності задля впровадження гендерних політик і розширення економічних, владних можливостей жінок в Олександрійському районі.
Проєкт реалізує ГО “Олександрійський гендерний інформаційний центр” у парнертві з ГО “Інша жінка”, ГО “Територія успіху”, ГО “Спілка митців Олександрійщини”.
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Відповідальність за зміст інформації несе ГО “ОГІЦ”. Інформація, що представлена у виданні, не завжди відображає погляди Уряду Канади і УЖФ.
Стосується кожного: громадський діалог і фотовиставка про гендер
Громадська організація «Олександрійський гендерний інформаційний центр» впроваджує проєкт «Гендер стосується кожної і кожного». У його рамках вже пройшли два громадських діалоги. Попереду — цікава фотовиставка, інформаційна кампанія та розробка рекомендацій щодо гендерного бюджетування і гендерних політик у громадах Олександрійського району. Заходи реалізуються за підтримки уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що реалізується Українським Жіночим Фондом.
Перший громадський діалог відбувся 29 червня в приміщенні бібліотеки-філії №3 Олександрійської МЦБС та інформаційно-туристичного центру. У ньому взяли участь понад 20 представників бізнесу, громадських активістів, працівників соціальної сфери, жінок із сільської місцевості Олександрійщини.
Соціальний діалог щодо гендерної рівності триває задля впровадження гендерних політик для розширення економічних, владних можливостей жінок в Олександрійському районі. Він покликаний зруйнувати стереотипи, підвищити рівень розуміння понять гендер, гендерна рівність, фемінізм, а у довгостроковій перспективі — впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування і гендерно-чутливої політики.
Другий громадський діалог пройшов сьогодні, 2 липня, в Олександрійській райдержадміністрації. По звершенні 8-ої сесії Олександрійської районної ради керівниця проєкту «Гендер стосується кожної і кожного» Анна Орловська і голова ГО «Олександрійський гендерний інформаційний центр» Любов Кан запросили усіх бажаючих на зустріч, розповіли про напрямки роботи і про можливості. Було досягнуто певних домовленостей на перспективу. Депутати райради внесли свої пропозиції щодо жінок-героїнь майбутньої фотовиставки і взяли участь в анкетуванні “Гендерна рівність — це важливо”. За результатами даного опитування будуть розроблені рекомендації для влади та очільників територіальних громад Олександрійського району щодо необхідності впровадження гендерної політики на місцях.
Одним із ключових заходів у межах проєкту є інтерактивна фотовиставка, що пройде восени в галереї VashArt. Її героїнями стануть 10 мешканок Олександрійщини, історії яких кожен із відвідувачів зможе прослухати за допомогою смартфону. Світлини і досвід цих жінок покликані надихнути та вмотивувати інших на самореалізацію у політиці, громадській сфері та бізнесі. «Хочемо мотивувати жінок шукати свою справу і не піддаватися гендерним стереотипам. Наша цільова аудиторія – це у тому числі й сільські жінки, які обмежені у доступі до інформації і живуть у середовищі, де повно стереотипів, більш залежні від чужої думки», — говорить Анна Орловська.
Також жінки будуть запрошені на майстер-класс, де створять свої арт-об’єкти з відображенням сфери їхньої діяльності.
«Проєкт «Гендер стосується кожного і кожної» — інформаційно-просвітницький, але ми хочемо знайти громади, які готові працювати на перспективу, залучити фінансування, щоб навчити людей проєктному менеджменту, стимулювати створення гендерного паспорту громади і формування гендерного бюджету – спрямованого на потреби дітей, жінок і чоловіків», — додала голова ГО «Олександрійський гендерний інформаційний центр» Любов Кан.
Більше про проєкт можна дізнатися у Анни Орловської за тел. 099 137 94 60 E-mail: orlovska.anna.vd@gmail.com.
Читайте також: Ґендер – це про рівні права і можливості — Zametka — Новости Александрии
Анна Орловська: «Важливо знайти те, від чого драйвить!» — Zametka — Новости Александрии
Громадський діалог “Гендер стосується кожної і кожного”
Громадських активістів, журналістів, всіх, хто цікавиться тематикою гендерної рівності і фемінізму запрошують на відкритий громадський діалог “Гендер стосується кожної і кожного”. Захід відбудеться 29 червня 2021 року о 11.00 за адресою: м.Олександрія, вул. Шевченка, 66 (приміщення бібліотеки-філії №3 Олександрійської МЦБС та Інформаційного-туристичного центру).
Побутує думка, що вирішення гендерних питань це — захист тієї чи іншої суспільної групи або отримання нею привілеїв, але питання гендерної рівності стосується усього суспільства. Більшість трактує гендерні питання як не актуальні і не першочергові, які ніяким чином не впливають на взаємозв’язок між гендерною рівністю та соціально-економічним розвитком громади, країни. Озвучуються думки про те, що ці проблеми взагалі є надуманими, нав’язаними. Але незнання призводить до несприйняття, дискримінації, створення загрозливого, ворожого, принизливого, образливого середовища, підтримки та посилення гендерних стереотипів.
Саме тому у ході громадського діалогу обговорюватиметься поняття “гендер”, “гендерна рівність”, “фемінізм”, “гендерні стереотипи”, необхідність впровадження “гендерно-орієнтованого бюджетування” і “гендерно-чутливої політики” у громадах.
Організатор: ГО “Олександрійський гендерний інформаційний центр”.
Телефон для довідок: +38096 857 77 63
Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Відповідальність за зміст інформації несе ГО “ОГІЦ”. Інформація, що представлена у виданні, не завжди відображає погляди Уряду Канади і УЖФ.
Немає коментарів:
Дописати коментар